КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4284/11 Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
УХВАЛА
Іменем України
"18" вересня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дії неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачені кошти,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач 22.07.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дії неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року позовні вимоги задоволені частково, зобов'язано нарахувати позивачу недоплачену пенсію відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за період з 22.01.2011 року по 22.07.2011 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, визнаний інвалідом 2 групи, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено довідкою МСЄК серія МСЕК №007492 (а.с.11).
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам 2 групи -75 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням вищевказаних статей.
Проте, ці виплати здійснюються відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категоріям громадян».
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
