донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.01.2014 справа №913/1238/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Зубченко І.В.суддівПопкова Д.О., Татенка В.М. за участю представників: від позивача:Ященко Р.Ю. За довіреністю №14-51 від 22.03.13р.;від відповідача:Куріпко А.С. За довіреністю №6 від 03.01.2014р.;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ на ухвалу господарського суду Луганської області від про20.12.2013р. відстрочку виконання рішення від 01.07.2013р.у справі№913/1238/13 (суддя Фонова О.С.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. КиївдоПублічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ, Луганська областьпростягнення 176975958,72грн.В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.12.2013р. у справі №913/1238/13 задоволено заяву ПАТ «ЛС «Пролетарій» та відстрочено виконання рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2013р. до 01.01.2019р.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована положеннями ст.121 Господарського процесуального кодексу України та тим, що відповідач є підприємством, єдиним виробником листового скла, що виробляється за сучасною флоат-технологією і таке виробництво має ряд ознак, що робить його вразливим від негативних чинників, що впливають на господарську діяльність. Судом було враховано соціальний фактор, оскільки на підприємстві працює значна кількість працівників, і погіршення його економічного стану може спричинити не тільки скорочення заробітної плати для 1500 працівників, а і скорочення їх штату, у зв'язку з чим, в умовах безробіття, що існує на даний час в м. Лисичанську, може виникнути значна соціальна напруга у даному місті. Тому, стягнення основного боргу та штрафних санкцій суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, що може призвести до ліквідації підприємства, як єдиного виробника стратегічної для будівельної галузі продукції та поставить в повну залежність національну економічну безпеку країни від іноземного капіталу.
ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з прийнятою ухвалою господарського суду Луганської області від 20.12.2013р. у справі №913/1238/13 не погодилось та подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати вказану ухвалу та винести нову, якою відмовити відповідачу в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2013р. у справі №913/1238/13.
В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на те, що обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування відстрочки виконання рішення суду, такі як зупинення виробництва, важке фінансово-економічне становище, неплатоспроможність, економічна криза, не є виключними та мають негативний вплив на господарську діяльність не лише відповідача, але і інших суб'єктів підприємницької діяльності, а допущена відповідачем заборгованість має негативний вплив на фінансовий стан позивача та здійснювану останнім господарську діяльність. На думку скаржника, зазначені в заяві про відстрочення виконання рішення обставини не є доведеними. Крім того, посилаючись в оскаржуваній ухвалі на тяжкий фінансовий стан відповідача, суд першої інстанції не вчинив заходів щодо встановлення та оцінки фінансового стану позивача, чим порушив норми діючого законодавства, щодо встановлення всіх фактичних обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
У судовому засіданні 29.01.2014р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційні скарзі.
Відповідач у судовому засіданні 29.01.2014р. зазначив, що ухвала господарського суду Луганської області від 20.12.2013р. у справі №913/1238/13 є законною та обґрунтованою з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, вимоги апеляційної скарги, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Предметом оскарження в апеляційному порядку є ухвала місцевого господарського суду від 20.12.2013р. у справі №913/1238/13 про надання відстрочки виконання рішення від 01.07.2013р. у цій справі на строк до 01.01.2019р.
Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.
Згідно зі ст.106, ст.121 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, у тому числі ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 01.07.2013р. у справі №913/1238/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. у справі №913/1238/13, позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «ЛС «Пролетарій» задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 153650908,40грн., пеню у сумі 949219,72грн., штраф у сумі 1075556,36грн., 3% річних у сумі 2527189,77грн., інфляційні нарахування у сумі 550099,81грн., судовий збір у сумі 56102,59грн., в решті позовних вимог відмовлено. Частково задоволено заяву відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2013р. у справі №913/1238/13 строком на 60 календарних місяців з дати набрання рішенням законної сили.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2013р. у справі №913/1238/13 рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2013р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. у справі №913/1238/13 скасовані в частині відстрочення виконання рішення господарського суду строком на 60 календарних місяців з дати набрання рішенням законної сили. В задоволенні клопотання щодо відстрочення виконання рішення відмовлено з підстав не визначення термінів виконання рішення. В решті рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2013р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. у справі №913/1238/13 залишені без змін.
11 грудня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» звернулось до господарського суду Луганської області із заявою про відстрочку виконання судового рішення.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.12.2013р. у справі №913/1238/13 задоволено заяву ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» та відстрочено виконання рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2013р. на строк до 01.01.2019р.
Згідно ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому враховується, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Отже, для застосування передбачених цією нормою заходів, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
В своїй заяві відповідач зазначив, що ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» є єдиним в Україні виробником листового скла, що виробляється за сучасною флоат-технологією. Ознаками вказаного виробництва є безперервність, тобто продукція виробляється безперервно на протязі певного проміжку часу, зазвичай не менше 5 років, велика його енерго- та матеріалоємність, великий фізичний знос головної складової технологічного обладнання - скловарної печі, внаслідок великих теплових навантажень, що скловарний агрегат зазнає під час виготовлення скла. Припинення роботи ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» стане причиною скорочення штатної кількості працівників підприємства або звільнення всього складу у повному обсязі, що матиме негативний вплив на суспільну ситуацію в місті Лисичанську. За умови реалізації бізнес - планів, термін виконання яких охоплює 2013-2014 роки, вже у 2013 році буде отримано прибуток, а у наступні 4 роки цей показник буде зростати. Крім того, ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» було отримано повідомлення ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про попереднє погодження участі банку у частковому фінансуванні 5 інвестиційних проектів підприємства загальною вартістю 412300800грн., які спрямовані на відновлення та модернізацію виробничих потужностей ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» у рамках Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки.
На думку відповідача, всі зазначені заходи повинні призвести до покращення фінансового стану підприємства, а завдяки цьому, спроможністю підприємства розрахуватися з наявними боргами, але для цього необхідно щоб ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» існувало, його виробнича діяльність не припинялась.
Отже, в обґрунтування заяви про надання відстрочки виконання рішення ПАТ «ЛС «Пролетарій» посилається на скрутне фінансове становище, недостатність обігових коштів, зростання як кредиторської та дебіторської заборгованості як негативні наслідки світової фінансової кризи, а також на те, що одноразове стягнення з боржника всієї суми боргу призведе до наслідків, що негативно скажуться на господарській діяльності його підприємства.
Згідно підпункту 7.2. пункту 7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, слід враховувати, що за змістом частини першої статті 229 Господарського кодексу України та частини першої ст.625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тому, є помилковим посилання відповідача, як на підставу для надання відстрочки виконання рішення, на відсутність у нього коштів для погашення боргу перед позивачем у повному обсязі. В свою чергу, згідно рішення від 01.07.2013р. спір у даній справі був доведений до суду саме з вини відповідача. Перенесення строку виконання відповідачем зобов'язання у повному обсязі на більш пізній термін може призвести до блокування роботи підприємства позивача, а відтак - і припинення його виробничого циклу, зупинки діяльності, банкрутства та інших негативних наслідків. Втім, задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на майновий стан позивача - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», та на наслідки відстрочення виконання рішення для фінансового стану останнього.
Так, місцевим господарським судом не враховано той факт, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України», засновником якої є держава в особі Кабінету Міністрів України, створена відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998р. №151 «Про реформування нафтогазового комплексу України» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Згідно п.5 Статуту позивача, ПАТ «НАК «Нафтогаз України», метою діяльності Компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку.
Предметом діяльності Компанії є постачання природного та скрапленого газу; здійснення газифікації для забезпечення промислових і побутових споживачів газом (п.6 Статуту).
Відповідно до п.43 Статуту, показником ефективності діяльності компанії є прибуток, який визначається як різниця між доходами, отриманими компанією у результаті провадження господарської діяльності, і проведеними нею витратами.
Прибуток є головним джерелом зміцнення матеріально-технічної бази компанії, соціального розвитку її трудового колективу та матеріального стимулювання працівників.
Таким чином, ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як суб'єкт господарювання державного сектору економіки, яка забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, має стратегічне значення для безпеки та економіки держави.
Задовольняючи відповідну заяву відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а помилково взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст.121 ГПК України, так як тяжкий фінансовий стан, за змістом названої норми права, не є винятковим випадком та підставою для відстрочення виконання рішення.
При цьому, місцевий суд не врахував фінансовий стан позивача та те, що відстрочення виконання рішення суду негативним образом позначиться на фінансово-господарській діяльності підприємства позивача та безпідставно надав відстрочку виконання судового рішення.
Отже, боржником не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що, єдиним акціонером позивача є держава, і що відстрочка виконання рішення суду у даній справі зробить критичним його фінансове становище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та залишення без задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на відповідача по справі.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 20.12.2013р. у справі №913/1238/13 - скасувати.
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ, Луганська область про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2013р. у справі №913/1238/13 - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (93112, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1, ЄДРПОУ 31380846) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 573,50грн.
Доручити господарського суду Луганської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: Д.О. Попков
В.М. Татенко
Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС
