Справа № 404/2046/14-ц
Номер провадження 6/404/108/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
при секретарі - Бокатенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції Нагірної Світлани Юріївни про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України, -
ВСТАНОВИВ:
Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції Нагірна Світлана Юріївна звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції Нагірна Світлана Юріївна в судове засідання не з'явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином. Надала до суду заяву про підтримання подання та його розгляд без участі державного виконавця.
Подання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994року №3857-ХІІ, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов'язань.
Частиною другою зазначеної статті визначено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням, що визначено п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».
Порядок вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України визначено ст. 377-1 ЦПК України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими пра вами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи
Закон уповноважує суд тільки обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.
Звертаючись з таким поданням до суду старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції Нагірна С.Ю., не надала доказів, що підтверджують вказані обставини.
Право особи на вільне пересування є основоположною конституційною гарантією людини.
Будь-яких доказів, що ОСОБА_2 відомо про рішення суду і про відкриття провадження по справі, про стягнення з нього аліментів не надано, факт ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язання не доведений, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання.
Зважаючи на перераховані обставини, керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції Нагірній Світлані Юріївні про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Заявник має право повторного звернення до суду з заявою.
Ухвала не оскаржується.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда В. В. Мохонько
