пр. № 6/759/734/13
ун. № 759/17079/13-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Котляр Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві подання
державного виконавця Відділу ДВС Святошинського РУЮ у м.Києві Горкун Н.М.
про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, -
В с т а н о в и в :
Державний виконавець Відділу ДВС Святошинського РУЮ у м.Києві Горкун Н.М. звернулась до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України для боржника - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1, посилаючись на те, що на виконанні ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві знаходяться виконавчий лист Святошинського районного суду м.Києва №2/759/1726/13 від 22.02.2013р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.12.2012р. і до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, боржник в добровільному порядку рішення суду не виконав, у зв*язку із чим державний виконавець приступив до його примусового виконання. Але, станом на жовтень 15.10.2013р. рішення суду не виконано, боржник заборгованість по аліментах не сплачує, на виклики державного виконавця боржник не з*являється, при виході за його місцем проживання двері державному виконавцю ніхто не відчиняє. Просила задовольнити подання на підставі ст.124 Конституції України, ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в*їзду в Україну громадян України», ст.ст. 14, 377-1 ЦПК України, листа Міністерства юстиції України №25-32/507 від 06.06.2008р. «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов*язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів», листом Міністерства юстиції України та Адміністрації державної прикордонної служби України №25-32/463, №25-5347 від 27.05.2008р. «Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства».
Суд вважає за можливе розгляд подання за відсутності державного виконавця на підставі матеріалів, що є в справі.
Вивчивши зміст подання і додані до нього документи, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві перебуває виконавчий лист №2/759/1726/13 від 22.02.2013р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.12.2012р. і до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 16 - копія виконавчого листа), на виконання якого 28.02.2013р. відкрито виконавче провадження (а.с. 17 - копія постанови).
В матеріалах подання є акти державного виконавця від 16.09.2013р. і від 10.10.2013р. про те, що державний виконавець виходив за місцем проживання боржника, але двері квартири йому відчинено не було (а.с. 18, 19 - копії актів).
У відповідності до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов*язаний вживати заходів примусового виконання рішень, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії…
Відповідно до частини 3 пункту 18 ст.11 вказаного вище Закону, державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов*язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов*язання за рішенням.
Відповідно до норм ЦПК України та Закону України «Про порядок виїзду з України та в*їзд в Україну громадян України» (ст.6 зазначеного Закону), одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням державного виконавця лише у разі ухилення боржника від виконання зобов*язань, покладених на нього рішенням.
Згідно із ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Суд негайно розглядає подання, зазначене у частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Звертаючись до суду з даним поданням, державний виконавець вказував, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду і вжиті заходи не дали результату, проте жодних доказів ухилення боржника від виконання рішення суду не надано.
Слід зазначити, що чинне законодавство не містить визначення поняття «ухилення» і практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.
Аналізуючи правовий зміст поняття «ухилення боржника від виконання рішення суду», вжите у пункті 5 частини 1 ст.6 Закону № 3857-ХІІ та у пункті 18 частини 3 ст. 11 Закону №606-ХІV, можливо зробити висновок про те, що це поняття означає з об*єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов*язків. У зв*язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Суд вважає, особа, яка має невиконані зобов*язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення частини 2 ст.10 ЦПК, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб*єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов*язання».
Оскільки, відповідно до частини 2 ст.377-1 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов*язання.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов*язань, а за ухилення від їх виконання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов*язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об*єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб*єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов*язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Саме невиконання боржником самостійно зобов*язань протягом строку для добровільного виконання, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов*язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання зобов*язань, покладених на нього судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об*єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У зв*язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов*язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов*язків, передбачених частиною 6 ст.12 Закону № 606-ХІV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; не своєчасна явка за викликом державного виконавця; не повідомлення письмово державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Звертаючись до суду з поданням державний виконавець надав суду копії документів з виконавчого провадження, зокрема, копії виконавчого документу, постанови про відкриття виконавчого провадження та два акти щодо не відчинення державному виконавцю вхідних дверей в квартирі боржника. Але, будь-яких доказів про повідомлення боржника щодо відкриття провадження та ухилення його від виконання зобов*язань, державним виконавцем не надано, а відтак останнім не доведено ухилення боржника від виконання зобов*язань.
Таким чином, у суду за наявних таких доказів у справі відсутні підстави для висновку про ухилення боржника від виконання зобов*язань, покладених на нього судом, а відтак й відсутні підстави для задоволення подання.
Керуючись ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 217, 368, 377-1 ЦПК України, суд, -
У х в а л и в :
В задоволенні подання державного виконавця Відділу ДВС Святошинського РУЮ у м.Києві Горкун Н.М. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом дання апеляційної скарги протягом п*яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
