ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
УХВАЛА
"25" липня 2013 р. Справа № 911/2860/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополсервіс", м.Дніпропетровськ
до Приватного акціонерного товариства "Росава", м. Біла Церква
про стягнення 935000,00 грн.
суддя Лопатін А.В.
без виклику представників сторін.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополсервіс" (далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Росава" (далі – відповідач) про стягнення 935000,00 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані взагалі фінансові зобов’язання зі сплати 100 % вартості виготовленого за його замовленням та готового до поставки товару, прес-фори для вулканізації шин мод. 650/75R32 TR-07 на підставі договору №297/534 від 26.10.2010 р.
Крім того, позивачем у якості додатку до позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову у якій останній просить:
1. Накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Росава".
2.Накласти арешт на нижченаведені банківські рахунки Приватного акціонерного товариства "Росава":
2600731441501 у Київській філії АБ «Південний», МФО 320917.
2600931441503 у Київській філії АБ «Південний», МФО 320917.
2600831441502 у Київській філії АБ «Південний», МФО 320917.
2600031441504 у Київській філії АБ «Південний», МФО 320917.
26003307181073 у філії ПАТ « ПІБ» в м. Біла Церква, Київської області, МФО 321057.
26007308181073 у філії ПАТ « ПІБ» в м. Біла Церква, Київської області, МФО 321057.
26007303181073 у філії ПАТ « ПІБ» в м. Біла Церква, Київської області, МФО 321057.
2600130246702 у Київській філії ВАТ «УБРП», МФО 320746.
26001111060643 у Київській філії AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131.
26000111060978 у Київській філії AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131.
26009111060980 у Київській філії AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131.
26150011060003 у Київській філії AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131.
26109001106003 у Київській філії AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131.
26008111060840 у Київській філії AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131.
26151011060002 у Київській філії AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131.
26109001106003 у Київській філії AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131.
26040003557102 у філії ЦРУ AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 3000937.
26009053557104 у філії ЦРУ AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 3000937.
26001053557102 у філії ЦРУ AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 3000937.
26002053557101 у філії ЦРУ AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 3000937.
26000053557103 у філії ЦРУ AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 3000937.
26006053557107 у філії ЦРУ AT «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 3000937.
26002010004047 у філії ПАТ «УниКредит Банк», МФО 300744.
26000012716925 У Київській філії AT «Укрексімбанк», МФО 380333.
26005601002817 у Київській філії ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012.
26048601000605 у Київській філії ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012.
26004601002818 у Київській філії ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012.
26003601002820 у Київській філії ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012.
26003601002820 у Київській філії ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012.
26003601002819 у Київській філії ПАТ «КБ «Надра», МФО 380764.
26005270445001 у Київській філії ПАТ «КБ «Надра», МФО 380764.
3. Заборонити будь яке відчуження вищезгаданого рухомого і нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Росава" до розгляду по суті господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Технополсервіс» до Приватного акціонерного товариства "Росава" і набрання чинності рішення суду.
Зазначена заява, обґрунтована тим, що оскільки звернення позивача до суду із даним позовом зумовлено неналежним виконанням відповідачем своїх обов’язків за договором №297/534 від 26.10.2010 р., а також що відповідачем залишені без задоволення звернення позивача щодо погашення заборгованості, у останнього є підстави вважати, що до моменту прийняття рішення у даній справі належні відповідачу грошові кошти можуть бути частково та/або повністю відчужені, на підтвердження чого останнім долучено до позовної заяви у якості додатку оголошення про продаж майна відповідачем на торгах, які відбуватимуться з 22.07.2013 р. по 15.08.2013 р. початковою вартістю 10000000,00 грн., а тому незастосування заходів до забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи викладене, а також значну суму заявленого позову та те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог, позивач просить суд про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на зазначених вище рахунках та на все рухоме та нерухоме майно.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно частини першої ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У п. 2, 3 роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 16 від 26.12.2011р. вказано, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі – грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З огляду на наведені позивачем обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань товариства на те, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може призвести до неможливості відновити порушені права позивача (у разі задоволення позову) і, як наслідок, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у даній справі.
Разом з тим, у п. 3 роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 16 від 26.12.2011р. вказано, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У п. 7.1. вказаної постанови зазначено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Здійснивши оцінку зв'язку між заявленим позивачем заходами до забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти відповідача та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно останнього) та предметом позову (стягнення грошових коштів) і можливих судових витрат, виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу, характеру правовідносин, здійснивши оцінку обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі заявлених позовних вимог та можливих судових витрат, а саме – 953700,00 грн.
При винесенні даної ухвали судом також враховано, що вжиття заходів щодо забезпечення позову є правом суду, і, при цьому, закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2011р. у справі № 21/280-10.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополсервіс" про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові суми в межах позовних вимог у розмірі 953700 (дев’ятсот п’ятдесят три тисячі сімсот) гривень 00 коп., що належать Приватному акціонерному товариству "Росава" (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул.Леваневського, буд. 91; код ЄДРПО України 30253385), які обліковуються на рахунках останнього у банківських або в інших кредитно-фінансових установах до винесення господарським судом рішення по суті справи.
3. У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовити.
Найменування стягувача – Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополсервіс" (49700, м. Дніпропетровськ, МСП, вул. Героїв Сталінграду, 122; код ЄДРПОУ 20246571);
Найменування боржника – Приватне акціонерне товариство "Росава" (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПО України 30253385).
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її винесення. Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження”.
Ухвала дійсна для пред’явлення до виконання до 25.07.2014р.
Суддя А.В. Лопатін
