Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
РІШЕННЯ
12 листопада 2013 року Справа № 927/1290/13
Позивач: сільськогосподарське товариство з обмеженою
відповідальністю "Дружба-Нова", код ЄДРПОУ 31333767
юридична адреса: вул. 19-го Березня, 7, с. Озеряни, Варвинський р-н., Чернігівська обл., 17612
поштова адреса: вул. Комарова, 59, смт. Варва, Чернігівська область, 17600
Відповідач: сільськогосподарський виробничий кооператив "Пам'яті
декабристів", код ЄДРПОУ 30866290
вул. 30 років Перемоги, 1, с. Вороньки, Бобровицький
р-н, Чернігівська обл., 17442
про стягнення 777 515, 62 грн.
Суддя Моцьор В.В.
Представники сторін:
від позивача: Буряк О.І. - представник (довіреність №10/10-07 від 10 жовтня 2013 року);
від відповідача: Кулик О.А. - представник (довіреність б/н від 11 жовтня 2013 року);
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 12 листопада 2013 року перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського кодексу України у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" подано позов до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пам'яті декабристів" про стягнення 777 555,62 грн. заборгованості по оплаті вартості проданої продукції.
У судовому засіданні 22 жовтня 2013 року суд оглянув надані представником позивача оригінали документів, доданих до позовної заяви.
Ухвалою від 22 жовтня 2013 року суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до 777 515,62 грн.
У судовому засіданні 12 листопада 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що між сторонами не укладався письмовий договір купівлі-продажу, а отже, сторонами не були узгоджені всі його істотні умови, тому у відповідача відсутні зобов'язання щодо оплати товару. Представник відповідача просив суд відмовити у позові повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" продало Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Пам'яті декабристів" сільськогосподарську продукцію на суму 777 515,62 грн., що підтверджується видатковими накладними № 30/01-02 від 30 січня 2013 року на суму 70 033,62 грн., № 31/05-04 від 31 травня 2013 року на суму 318 622 грн., № 28/02-22 від 28 лютого 2013 року на суму 380 710 грн., № РН-0003362 від 30 червня 2013 року на суму 4 500 грн., № 07/05-04 від 7 травня 2013 року на суму 720 грн. та № 31/08-22 від 31 серпня 2013 року на суму 2 930 грн. (а.с. 6-11).
Як свідчать матеріали справи, договір щодо поставки товару, як єдиний письмовий документ, підписаний сторонами та скріплений печатками, не укладався.
У вищезазначених накладних визначено сторони (постачальник та одержувач), умови продажу, товар, його кількість та його ціна.
Відповідач прийняв відповідний товар, про що свідчать підписи уповноваженого представника та печатка відповідача на накладних.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції не виконав.
Позивач 8 жовтня 2013 року направив на адресу відповідача вимогу №08/10-02 про сплату заборгованості в сумі 777 515,62 грн. (а.с. 46, 47).
Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.
Заборгованість відповідача на дату подання позову становить 777 515,62 грн.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначається, що цивільно-правові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, та в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку визнаються майново-господарськими. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні приписи щодо визначення зобов'язання та підстав їх виникнення містяться у ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Таким чином, однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є юридично значимі дії суб'єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов'язків сторін.
За своєю правовою природою відносини, які виникли між сторонами є відносинами з купівлі-продажу, оскільки їх об'єктом є вчинення дії по передачі товару у власність другій стороні.
За змістом ч.1 ст.205, ст.639 Цивільного кодексу України правочин, різновидом якого є і договір, може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
В силу ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого не встановлено обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між сторонами, мають застосовуватись норми закону, які регулюють правовідносини з купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом вище, позивач передав відповідачу товар згідно видаткових накладних.
Таким чином, видаткові накладні, за якими відповідач придбав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Всупереч приписам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надав.
Враховуючі вищевикладене та те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті вартості проданого товару в сумі 777 515,62 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом в поновному обсязі, сплачений судовий збір за подання даного позову та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 17 271,62 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пам'яті декабристів" (код ЄДРПОУ 30866290, вул. 30 років Перемоги, 1, с. Вороньки, Бобровицький р-н., Чернігівська обл., 17442) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба-Нова" (код ЄДРПОУ 31333767, п/р 2600492285001 в ПАТ "Банк "Київська Русь", МФО 319092, вул. 19-го Березня, 7, с. Озеряни, Варвинський р-н.. Чернігівська обл., 17612) 777 515, 62 грн. боргу та 17 271, 62 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15 листопада 2013 року.
Суддя В.В. Моцьор
