ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2014 р. Справа № 908/2715/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Томіній І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Рушинець А.О. за довіреністю №07 від 08.01.2014 р.,
відповідача - Чесняка Ф.Ф. за довіреністю б/н від 21.11.2013 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№ 2753 З/3-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2014 р. у справі № 908/2715/13
за позовом Комунального підприємства "Водоконал", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніл", м. Запоріжжя
про стягнення 170676,00 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2013 р. Комунальне підприємство "Водоконал" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніл" заборгованості в сумі 170676,00 грн. за безоблікове водопостачання за період з 04.04.2013р. по 26.06.2013р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.10.2013 р. у справі № 908/2715/13 (суддя Давиденко І.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Марченко О.А., судді Попков Д.О., Татенко В.М.), у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2014р. зазначені судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.08.2014 року у справі № 908/2715/13 (суддя Носівець В.В.) в позові відмовлено.
Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача. Так, заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції не повно, всебічно та об'єктивно з'ясовані всі обставини справи, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Зокрема, позивач стверджує, що акт технічного обстеження водопроводу від 04.04.2013р. свідчить, що призначення об'єкту, що належить відповідачу не відповідає вимогам договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 913/2 від 01.09.2006р., а також водоспоживання ТОВ "Аніл" перевищує ліміти водопостачання за договором. Відповідачем не було виконано припису позивача, чим порушено умови чинного законодавства України, в зв'язку з чим, позивачем було складено відповідні акти обстеження водопроводу від 26.04.2013р., 27.05.2013р., 26.06.2013р. та здійснено розрахунок безоблікового водопостачання за період з 04.04.2013р. по 26.06.2013р. на загальну суму 170676,00 грн.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, у судовому засіданні його уповноважений представник проти вимог апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану та таку, що не відповідає дійсним обставинам справи.
В судове засідання 17.11.2014 р. з'явились представники сторін та надали пояснення у справі.
Дослідивши матеріали даної справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та під час апеляційного провадження, 01.09.2006 року між Комунальним підприємством "Водоконал" (Водоконал) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аніл" (абонент) був укладений договір № 913/2 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (договір), у відповідності до умов якого (враховуючи укладені у подальшому до нього додаткові угоди), Водоконал зобов'язався забезпечити абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам Східна, 7, виробництво та ремонт взуття (п.1.1.) А абонент зі свого боку, зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому Водоконалом послуг з водопостачання та водовідведення, а також експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі встановлені на них прилади і пристрої у порядку, визначеному договором та нормативними актами, вказаними у п.1.1. цього договору.
У відповідності до розділу 2 договору - договір укладається з 01.09.2006 по 31.12.2013 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2013 р. представниками позивача було здійснено технічне обстеження водопроводу відповідача, за наслідками якого позивач дійшов висновку про те, що призначення належного відповідачу об'єкту не відповідає умовам договору, а також фактичне водоспоживання абонента перевищує ліміти водопостачання за договором; подача питної води відповідачу здійснюється від мережі позивача з міської мережі через врізання діаметром 40 мм по вул. Східній. Водомірний вузол був змонтований у колодязі № 2, в якому абонент встановив 22.06.2006р. засіб обліку КВ 25 № 316589, що пройшов державну повірку із збереженими пломбами у другому кварталі 2012р. На підставі обстеження представником Водоконалу був складений акт (а.с.17), згідно з яким абоненту був внесений припис про необхідність у 5-ти денний термін надати проектно-технічну документацію, а саме: технічні умови та узгодження проекту на водопостачання відповідно до технічних умов. Також, у цьому акті було попереджено відповідача про те, що у разі невиконання ним приписів у визначений термін розрахунок питної води визначатиметься відповідно до "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказом від 27.06.2008 № 190, зареєстрованих Міністерством юстиції Україні 07.10.2008 за №936/15627 (Правила).
11.04.2013р. представником Водоконалу було складено акт технічного обстеження водопроводу (а.с.18), в якому зазначено, що на час його складення абонент не виконав приписи акту від 04.04.2013р., тобто абонент не надав технічні умови та узгодження проекту на водопостачання відповідно до технічних умов, та зазначено, що до надання проектно-технічної документації розрахунок витрат питної води здійснюватиметься відповідно до Правил. Крім того, в даному акті зазначено про направлення абонентом 04.04.2013р. листа № 18 з проханням про перенесення строків виконання припису акту про надання технічної документації.
Також з метою перевірки виконання абонентом вимог Водоканалу щодо приписів акту технічного обстеження від 04.04.13 щодо надання технічної документації, здійснювалися перевірки : 26.04.2013р., 27.05.2013р. та 26.06.2013р., за наслідками яких було встановлено невиконання відповідачем вказаного припису, у зв'язку з чим були складені відповідні акти (а.с.19 21, 23), в яких вказано про те, що у зв'язку з невиконанням припису абонентом, згідно з п. 3.2.5 договору, розрахунок питної води буде визначений на підставі пунктів 3.3, 3.4 Правил. Дані акти підписані з боку Водоканалу, втім з тексту актів вбачається, що представник абонента від підпису відмовився, про що зробив відповідний напис.
За наслідками складання вищевказаних актів, Водоканалом були виписані акти-рахунки від 26.04.2013р. № 913/2 за період з 04.04.2013 р. по 26.04.2013р. на суму 39378,05 грн.; від 27.05.2013р. № 913/2 за період з 27.04.2013р. по 27.05.2013р. на суму 64727,94 грн. та № 913/2 за період з 28.05.2013р. по 26.06.2013р. на суму 66570,01 грн. (а.с.20, 22, 24).
У зв'язку з відмовою від підписання зазначених актів Водоканал на підставі положення розділу 5 договору акти обстеження та акти-рахунки для оплати, листами: № 4538 від 30.04.2013р. , № 5409 від 30.05.2013р., № 6319 від 01.07.2013 р. направив абоненту для оплати.
Втім, відповідач вказані рахунки не сплатив (доказів зворотного матеріали справи не містять), тому позивач змушений був звернутися до господарського суду Запорізької області з відповідним позов за захистом, на його думку, свого порушеного права.
Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення суми боргу за безоблікове споживання води згідно з договором про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш (Закон України № 2918), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (Правила № 190).
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 19 Закону України № 2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.
Так, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що підставою для звернення з позовом до місцевого господарського суду стало порушення відповідачем пунктів 3.2.4а. та 3.2.5 договору. Позивач стверджує, що абонент не повідомив Водоканал про зміну обсягів споживання води (перевищення ліміту водопостачання за договором), оскільки змінив профіль своєї діяльності та розмістив кафе замість взуттєвої майстерні. Даний факт став правовою підставою для позивача для розрахунку заборгованості за витрати води та скид стічних вод у системи каналізації розрахунковим шляхом, на підставі складених під час перевірок актів-рахунків.
У відповідності до п. 3.2.4а договору при порушенні абонентом "Правил користування… 1994 р. № 65" (пункти 2.17 (самовільне приєднання до діючої системи комунального водопостачання й каналізації), 4.19 (цілість та збереження водолічильників, пломб і з'єднань водолічильника, запірної арматури, манометра та іншого обладнання водомірного вузла незалежно від місця його знаходження), 6.6 (використання вод господарських потреб із самостійних протипожежних систем, що живляться від спільних вводів), 6.9 (зірвання пломби з запірної арматури), 6.11 (зрив або порушення цілісності пломб на пожежних гідрантах комунального водопроводу), 9.6 (витік води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента), 9.8 (самовільне приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або безоблікове водокористування), 10.2 (неможливість знімання показників водолічильників Водоканалом з вини абонента, в тому числі і через невиконання абонентом вимог охорони праці в місці установки водолічильника), 12.14 (обов'язок як підприємства, що передають об'єкт на баланс новому власникові, так і обов'язок нового власника в семиденний строк після передачі/приймання повідомити про це Водоканал), 13.4 (самовільне включення абонентом подачі води у разі її відключення Водоканалом) та інші) втрати питної води і об'єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 (за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. Та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу) та 21.5 (за максимальною продуктивністю насосного обладнання за годину при його роботі протягом 24 годин на добу) "Правил користування…1994 р. № 65".
У п. 3.2.5 договору сторони встановили, що при виявленні представником Водоканалу, в процесі контрольних перевірок порушень "Правил користування…1994 р. № 65" за виключенням вказаних у п. 3.2.4а цього договору, абонент на протязі 5 календарних днів зобов'язаний усунути всі порушення, зафіксовані у відповідному акті, встановити резервний, технічно придатний держперевірений обліковий прилад, про що повідомити Водоканал у письмовому вигляді (рекомендованим листом з повідомленням чи посильним) не пізніше однієї доби після усунення зауважень або установки водолічильника.
Таким чином, зі змісту вказаних пунктів договору вбачається, що сторонами правочину визначено види правопорушень, у разі виявлення яких Водоканал має право застосовувати положення «Правил користування…1994 р. № 65».
Втім, колегія суддів, як і суд першої інстанції встановила, що до вказаного переліку не віднесено таке правопорушення як неповідомлення КП «Водоканал» про зміну обсягів водоспоживання та перевищення ліміту водоспоживання за договором, за яке настає відповідальність, передбачена п.п. 9.6 та 21.5 "Правил користування…1994 р. № 65".
Водоканалом розрахунок заборгованості за витрати води та скид стічних вод у системи каналізації здійснено на підставі п.п. 3.3, 3.4 Правил № 190, посилаючись на те, що встановлений в п. 9.6 Правил користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р., які діяли до 2008 р. (Правила № 65) порядок проведення розрахунку витрат води є тотожним порядку, встановленому в п. 3.3 Правил № 190 за 2008 рік.
Втім, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, на час здійснення представниками Водоканал технічного обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання приміщення відповідача у 2013 році, порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення регламентується Правилами № 190.
Згідно з п. 1.1 даних Правил, ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод. Тобто, Правила № 190 є обов'язковими у відношеннях, що стосуються користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, оскільки положення Правил 1994 року втратили чинність та не регулюють спірні правовідносини.
Тому твердження Водоканалу щодо тотожності положень Правил № 65 та Правил № 190 не відповідає дійсності. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, вважає не правомірним застосування Водоканалом вимог п.п. 3.3 та 3.4 Правил № 190, оскільки передбачено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Нормами п. 3.2. Правил № 190 передбачено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Самовільне водоспоживання це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу Виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у Виконавця в якості Споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).
Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу Виконавця.
У відповідності до п. 3.3 Правил № 190 Водоканал має право здійснення розрахунку витрат води у разі встановлення факту безоблікового водокористування абонентом або самовільного приєднання до систем водопостачання.
Проте Водоканалом ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів самовільного приєднання абонента до системи водопостачання або самовільного водокористування та наявності правових підстав застосування положень пунктів 3.3, 3.4 Правил.
Крім того, у п. 3.8 Правил № 190 встановлено, що у разі запланованих змін у діяльності споживачів, якщо вони ведуть до зміни обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, споживачі в місячний строк до моменту виникнення змін надають виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договір.
Враховуючи дане положення п.3.8. згаданих Правил, колегія суддів вважає, що дійсно відбулося порушення абонента, що виразилося у його бездіяльності щодо неповідомлення Водоканалу про зміну своєї діяльності та обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, проте відповідальність за таке порушення абонента ані умовами договору, ані приписами Правил у вигляді застосування вимог п.3.3. не встановлена. Разом з цим, відповідне є підставою для абонента звернутися з заявою до Водоканалу для переоформлення проектно-технічної документації, а саме: технічних умов та узгодження проекту на водопостачання відповідно до технічних умов в порядку п. 4.1 Правил № 190.
Водоканал же вимагав у абонента у 5-денний термін надати проектно-технічну документацію, внаслідок збільшення обсягів спожитої води, тобто позивачем, як монополістом надання такого роду послуг, завідомо поставлені строки, в які неможливо усунути виявленні порушення, що на думку суду, є перевищенням повноважень щодо забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям міста й області питної води, оскільки виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику (абоненту) технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви, як то встановлено в п. 4.1 Правил № 190.
Пунктом 2.1 Правил № 190 встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».
А згідно з п. 3.1 Правил № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку.
Кабінет Міністрів України постановою від 27.11.1995 р. за № 947 затвердив програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996 - 2007 роки. Цією програмою визначено найбільш ефективний шлях зменшення затрат на впровадження засобів обліку.
З аналізу наявних матеріалів справи судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач щомісячно вносив плату за фактично спожиту воду, на підставі даних лічильника, який опломбований та знаходиться в справному стані, тому посилання позивача на вищезазначений пункт Правил № 190 є безпідставним.
Щодо права позивача проводити розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби у випадку невиконання абонентом зауважень, які були ним отриманні за наслідками виявленого у нього порушення Правил № 190, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що сторонами правочину не узгоджено право Водоканалу здійснювати розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби у випадку неповідомлення абонентом про зміну обсягів споживання води та невиконання в 5-ти денний термін зауваження щодо узгодження проекту на водопостачання відповідно до нових технічних умов.
Отже, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що поданими у справі доказами підтверджена наявність у відповідача приладу обліку марки КВ 25 № 316589, зап. № 258609, який пройшов державну повірку зі збереженими пломбами. А, отже, з огляду на таку обставину, на думку апеляційного суду, розрахунок обсягів спожитої води мав здійснюватись на підставі п.3.1 Правил, тобто на підставі показів вказаного приладу обліку. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що нарахування позивачем вартості питної води за нормами пунктів 3.3, 3.4 Правил є безпідставним.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги та докази, надані на їх підтвердження, досліджені в судовому засіданні не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Водоконал" не підлягає задоволенню з підстав, зазначених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2014 р. у справі № 908/2715/13 має бути залишене без змін.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2014 р. у справі № 908/2715/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови підписано 24.11.2014 року.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Гребенюк Н. В.
