АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження 22-ц/774/8418/13
Справа № 203/2674/13 Головуючий в 1 інстанції - Маймур Ф.Ф.
Категорія - 19 Доповідач - Кочкова Н.О.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Максюти Ж.І., Слоквенка Г.П.,
при секретарі - Качур Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах якої ОСОБА_4, третя особа Кіровська опікунська рада м. Дніпропетровська про скасування державної реєстрації права власності та приведення сторін мирової угоди у первісний стан за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2013 року,
В С Т А Н О В И В:
26 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 2004 року народження, в інтересах якого діє мати ОСОБА_4, про визнання договорів недійсними (том 1, а.с. 2-3). Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2013 року позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_2 від 21.08.2012 року - залишено без розгляду (том 1, а.с. 191).
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень, позивачка посилалася на те, що після смерті її матері ОСОБА_5 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, та інше майно. 20.12.2012 року позивачка звернулась до П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав частину квартири, але їй було відмовлено, оскільки право власності на зазначену квартиру зареєстровано за неповнолітнім ОСОБА_3 на підставі мирової угоди, яка була затверджена ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2011 року. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.01.2013 року скасована ухвала про затвердження мирової угоди. Позивачка просила суд скасувати державну реєстрацію запису права власності ОСОБА_3 від 23.02.2012 року, за реєстраційним номером № 36280075, ідентифікаційним номером № НОМЕР_1 на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та повернути сторони мирової угоди від 26 грудня 2011 року, що була укладена між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 по цивільній справі №2-2611/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину у первісне положення (том 1, а.с. 22-26,182-183, том 2 а.с. 1-2, 12).
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2013 року скасовано державну реєстрацію запису права власності на ОСОБА_3 від 23 лютого 2012 року, за реєстраційним номером № 36280075, ідентифікаційним номером № НОМЕР_1 на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та повернуто сторони мирової угоди від 26 грудня 2011 року, що була укладена між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 по цивільній справі №2-2611/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину у первісне положення (том 2, а.с. 42-44).
Додатковим рішенням цього ж суду від 5 липня 2013 року із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 на повернення судових витрат по 107гр. 30коп. з кожного (том 2, а.с.62).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування рішення суду (том 2, а.с.47-52).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_4 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1, а.с. 170). Ухвалою Кіровського районною суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2011 року по цивільній справі № 2-2611/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину була визнана мирова угода, відповідно до якої сторони домовились про те, що за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнається право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ? частина якої на момент укладання даної мирової угоди належить батьку малолітньої дитини ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 липня 1993 року, а ? частина якої на момент укладання мирової угоди належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло віл 30 липня 1993 року, єдиним спадкоємцем якої після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 є баба малолітньої дитини - ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом (том 1, а.с. 57-58).
Також встановлено, що 23.03.2012 року було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі мирової угоди від 26.11.2011 року, затвердженої ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2011 року (том 1, а.с. 186)
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2013 року ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2011 року скасована, справа направлена до того ж суду для продовження розгляду (том 1, а.с. 96) Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2013 року провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину - зупинено до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування (том 1, а.с.233).
Встановлено, що 20 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулась до П'ятої ДДНК з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті її матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, але позивачу було відмовлено з посиланням на те, що видати свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1, неможливо, тому що згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2012 року, дана квартира зареєстрована за ОСОБА_3 (том 1, а.с. 184,185,196)
Задовольняючи позовні вимоги у частині скасовування ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, суд 1 інстанції виходив із того, що державної реєстрація права власності була здійснена 23 лютого 2012 року на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка у подальшому була скасована.
Вказаний висновок суду є правильним, оскільки частиною 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру прав на підставі рішення суду про скасування державної реєстрації прав. Посилання в апеляційній скарзі на те, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації не можуть бути заявлені без позовних вимог про визнання правочину недійсним, оскільки є похідними від них, - не основані на законі. Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться не тільки на підставі правочинів, але і на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Доводи апелянта про те, що даний спір повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства, - протирічать ст. 17, 18 КАС України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом безпідставно прийнята уточнена позовна заява ОСОБА_1, у якій вона фактично змінила підстави і предмет позову - протирічать матеріалам справи, із яких вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про залишення без розгляду позовних вимог у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 187). Обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовувала свої позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності, предмет позову та його підстави фактично нею не змінювались, а лише уточнювались (том 1, а.с. 22-26,182-183, том 2 а.с. 1-2, 12).
Посилання апелянта на те, що судом вирішено права та обов'язки особи, яка не залучалась до участі у справі - Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, - не являються підставою для скасування рішення суду, оскільки апеляційна скарга від вказаної юридичної особи не надходила. Крім того, законні інтереси реєстраційної служби рішенням суду не порушені, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Доводи апеляційної скарги про те, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 не порушує прав позивачки - не основані на законі, оскільки така реєстрація послугувала підставою для відмови П'ятою ДДНК у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_5.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач ОСОБА_2 не порушував права позивачки, оскільки не здійснював державної реєстрації - не основані на законі, оскільки ОСОБА_3 - син відповідача, 2004 року народження, не має цивільної дієздатності та правоздатності.
У той же час рішення суду у частині задоволення позовних вимог про повернення сторін мирової угоди від 26 грудня 2011 року, що була укладена між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 по цивільній справі №2-2611/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину у первісне положення, - ухвалена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору у цій частині. Так, відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів.
Із матеріалів справи вбачається, і не заперечувалось сторонами у судовому засіданні апеляційного суду, що мирова угода укладена між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 не по даній справі, а по цивільній справі №2-2611/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину. За таких обставин рішення суду у цій частині підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, оскільки після скасування державної реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 автоматично повинна бути поновлена реєстрація права власності на вказану квартиру: ? частина належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 липня 1993 року, інша ? частина належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 липня 1993 року.
Керуючись ст. 307, 308, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2013 року у частині задоволення позовних вимог про приведення сторін мирової угоди у первісний стан - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді:
