ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
08.01.14
№ 910/25727/13.
Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши
позовну заяву Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест"
про стягнення 457 165,64 грн
ВСТАНОВИВ:
Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою Вих. № НГ-НЗ-10/4134 від 23.12.2013 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест" про стягнення 457 165, 64 грн.
Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України – не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються матеріали, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 06.12.2012 року №5515-VI станом на 01.01.2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00 грн.
Ставки судового збору з позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720, 50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68 820, 00 грн.).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, яка подана до суду 23 грудня 2013 року, ціна позову становить 457 165, 64 грн., отже, позивачем повинно бути сплачено судовий збір в розмірі 9 143, 31 грн. Проте, із доданого до позовної заяви платіжного доручення №1428 від 23.12.2013 року про сплату судового збору у розмірі 9 143, 30 грн. не вбачається оплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік – цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Однак, до позовної заяви позивачем додане платіжне доручення №1428 від 23.12.2013 року, в якості доказу сплати судового збору, яке не оформлене належним чином, а саме на зазначеному платіжному дорученні відсутні підписи відповідальних осіб та відбиток печатки платника (позивача).
Згідно п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідно реквізитів “призначення платежу” платіжного доручення № №1428 від 23.12.2013 року дана позовна заява жодним чином не ідентифікована, тобто не визначені реквізити позовної заяви (дата, номер), яка оплачується судовим збором, а також не зазначена сторона до якої заявлені позовні вимоги.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заявником додані до позовної заяви передбачені п. 3 ст. 57 ГПК України документи.
Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України – не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Матеріали позовної заяви надісланої суду в якості доказів відправки відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами містять оригінал опису вкладення до листа від 25.12.2013 року та не містять документу, що підтверджує надання поштових послуг.
Крім того, із наданого позивачем оригіналу опису вкладення до листа від 25.12.2013 року вбачається, що копія позовної заяви та додані до неї документи направлені відповідачу за адресою: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 2.
При цьому, відповідно до матеріалів позовної заяви (договір підряду № КрП/908 від 22.07.2013 року) місцезнаходження відповідача: вул. Солом'янська, 3, м. Київ, 03110, та поштова адреса: вул. Богданівська, 2, м. Київ, 03049.
Як визначено ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Згідно абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання.
Оскільки, позивачем не вказано на жодне з джерел (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), з яких він отримав дані про належність відповідачу саме вказаної у позовній заяві та опису вкладення у цінний лист від 25.12.2013 року адреси (вул. вул. Богданівська, 2, м. Київ, 03049), суд не може дійти висновку про направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами саме за адресою місцезнаходження відповідача.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заявником додані до позовної заяви передбачені ст. 56 ГПК України документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, (п.4) якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, (п. 6) якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 ГПК України).
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" Вих. № НГ-НЗ-10/4134 від 23.12.2013 року і додані до неї документи повернути без розгляду.
Додаток: Позовна заява Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" Вих. № НГ-НЗ-10/4134 від 23.12.2013 року і додані до неї документи.
Суддя Г.П. Бондаренко
