КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7149/11 Головуючий у 1-й інстанції: Морозов М.О.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як інвалід війни 2-ї групи відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право отримання підвищення до пенсії у розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус інваліда війни 2-ї групи та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
07.09.2011 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду із заявою про здійснення перерахунку та виплати недорахованої суми щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни 2 групи, згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком з 01.09.2010 року.
Відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність підстав для здійснення перерахунку у зв'язку з тим, що позивачу виплачується підвищення до пенсії в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У відповідності до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 23 листопада 1995 року інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Проте, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було внесено зміни у ч. 4 ст. 13 вказаного Закону та викладено її редакції, яка передбачає, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»у вищезазначеній редакції діють з 01 січня 2006 року та по даний час.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у добровільному порядку виконує вимоги ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції після 01.01.2006 року.
Тобто, у відповідача відсутні підстави для виплати доплати до пенсії позивачу в розмірі 350 % від мінімальної пенсії за віком, тому дії УПФУ в м. Святошинському районі м. Києва є правомірними.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 198, 202, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва в Святошинському районі м. Києва задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 21 грудня 2011 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
