Справа № 192/2950/13-к
Провадження № 1-кп/192/41/14
В И Р О К
Іменем України
"01" квітня 2014 р. смт.Солоне
СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Трещової Н.М.,
при секретарі Папян Д.Р.,
за участю прокурора Дякуна Г.Г., Білоуса М.О.,
потерпілого ОСОБА_1,
експерта ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, холостого, не працевлаштованого, військовозобов»язаного, що має базову середню освіту, в порядку ст.89 КК України несудимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
В с т а н о в и в:
16 вересня 2013 року близько 22-ї години ОСОБА_3 в стані алкогольного сп»яніння біля подвір»я свого будинку по АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_1, маючи умисел на спричинення йому легких тілесних ушкоджень, наніс останньому удар дерев»яною дошкою, довжиною 1 м, шириною 10 см, товщиною 2 см по лівій щелепі. Від отриманого удару ОСОБА_1 знепритомнів та впав на землю, вдарившись обличчям об твердий грунт.
Своїми умисними діяннями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому кісток носу, саден, ран спинки носу, синця кінчику та крила носу, садна шиї, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров»я, тривалістю понад 6 діб, але не більш як три тижні (21 день).
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив вищевикладені обставини скоєного ним кримінального правопорушення.
Пояснив, що 16 вересня 2013 року у вечірній час він у нетверезому стані йшов до себе додому по вул.Вишневій в с.Орлово, коли побачив ОСОБА_1, який розмовляв із ОСОБА_4 Він знав, що ОСОБА_1 не виплатив заробітну плату його брату, тому почав з цього приводу з ним сперечатися. ОСОБА_1 відштовхнув його та сказав, що розмовлятиме тільки з його братом. Після цього він пішов до себе додому. Коли ОСОБА_1 під»їхав до двору та вийшов із своєї машини, між ними продовжилася сварка. Він відірвав від забору дерев»яну дошку та один раз вдарив ОСОБА_1 у лівій бік обличчя, в щелепу, від чого той втратив свідомість та впав на землю обличчям. На місці падіння поверхня була нерівною, були колії від розвороту транспорту, місцями був насипаний щебінь.
Окрім показань обвинуваченого, його вина підтверджується й іншими, дослідженими у судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 16 вересня 2013 року близько 22-ї години привіз своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у с.Орлово. Коли вони розмовляли на вулиці, повз них проходив ОСОБА_3, який почав висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою, обвинувачував його у невиплтаі заробітної плати брату. Він під»їхав до двору ОСОБА_3, щоб зустрітися з його братом, з»ясувати, чи має він претензії. Щойно вийшовши з машини, побачив перед собою дерев»яну дошку великого розміру, якою отримав удар по обличчю, від чого втратив свідомість. Того ж дня він був доставлений до лікарні, та подав заяву до міліції. 17 вересня 2013 року був оглянутий судово-медичним експертом.
Свідок ОСОБА_5 показав суду, що 16 вересня 2013 року він став очевидцем конфлікту, який відбувся між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Він бачив, як ОСОБА_1 лежав без свідомості біля свого автомобіля. Він разом із ОСОБА_4 допомогли прийти йому до тями, після чого відвезли до лікарні.
Свідок ОСОБА_4 дав суду аналогічні показання. Пояснив, що бачив як ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_1 дошкою в обличчя, від чого останній впав обличчям на землю. Він допомагав ОСОБА_1 піднятися, він був непритомний, з перенісся текла кров.
Із показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 убачається, що ОСОБА_3 вдарив потерпілого дерев»яною дошкою з піддона, яку відірвав від огорожі свого двору. Він почув характерний для удару пласким предметом звук - «хлопок». ОСОБА_1 упав на землю, вдарившись обличчям. Коли вони з сином піднімали потерпілого із землі, з його носу текла кров.
Згідно висновків судмедексперта №4142е та 4455е, у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому кісток носу, саден, ран спинки носу, синця кінчику та крила носу, садна шиї, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров»я, тривалістю понад 6 діб, але не більш як три тижні (21 день).
Враховуючи ступінь ознак загоєння, виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (саден та рани під кривавою підсохлою кіркою на рівні шкіри, синця синьо-червоного кольору з нечіткими контурами), можливо вказати, що виявлені у нього тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до надходження його до лікарні та його огляду.
Враховуючи характер та локалізацію виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень можливо вказати, що вони могли утоворитись не менш як від двох механічних дій тупим твердим предметом, якою могла бути і дерев»яна дошка, яка діяла в область обличчя голови та шиї
(а.с.24-25, 28-29, 34-35)).
Допитана у суді судово-медичний експерт ОСОБА_2 свої висновки підтвердила. Пояснила, що експертиза проведена на підставі постанови слідчого. Виходячи зі ступеню тяжкості, характеру та локалізації тілесних ушкоджень, можна зробити висновок, що вони могли утворитися не менш як від двох механічних дій тупим твердим предметом. Ушкодження на обличчі могли утворитися і від падіння на тверду нерівну поверхню грунту.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності з точку зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв»язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров»я, його діяння кваліфікуються за ч.2 ст.125 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який характеризується задовільно.
Обставинами справи, що пом»якшують покарання, суд визнає те, що обвинувачений свою вину визнав повністю і в судовому засіданні вибачився перед потерпілим, що свідчить про його щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.
Необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3, а також попередження нових злочинів, суд уважає покарання у виді громадських робіт, яке повинно бути призначене обвинуваченому у межах санкції ч.2 ст.125 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.2 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
Головуючий
