На Вінниччині широко проводяться культурно-мистецькі заходи, присвячені відзначенню 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. Один з таких проектів — виставку «Тарасові шляхи Вінниччини» — напередодні Дня Незалежності підготували управління культури і туризму облдержадміністрації, місцева організація Національної спілки художників та краєзнавчий музей.
А передісторія спільної роботи така: наприкінці травня цього року краєзнавець Олександр Роговий та наукові співробітники музею розповіли художникам про перебування Кобзаря в краї під час його експедиції у 1846 році на Поділля і Волинь. Зокрема і про те, що коротку мандрівку нинішньою територією області поет описав у творі «Прогулка с удовольствием и не без морали», а матеріали, записані у Могилів-Подільському районі, ввійшли до поеми «Варнак». Живописці мали лише трохи більше двох місяців на вибір сюжету і працю. Проте вони майстерно справилися із завданням. З любов’ю створених ними картин видно, що над образом Кобзаря кожний замислювався давно.
Тож на суд глядачів виставлено 26 живописних полотен 8 вінницьких художників. В експозиції можна бачити Тараса Шевченка молодим і в зрілому віці, усамітненого в момент роздумів чи натхнення, в гурті подільських селян або персонажів власних творів. У портретних композиціях він — Філософ, Лірик, Бунтар, Учитель. Також тему ілюструють роботи, присвячені безпосередньо епізодам його подорожі на Поділля, місцеві краєвиди тощо.
Так, Іван Грищук надав три свої картини. На одній — молодий Шевченко в Липовці, на другій — серед подільських дітей, на третій — у зрілому віці тримає руку на ескізі хати, яку, на жаль, йому не вдалося збудувати. «Над образом Шевченка почесно працювати. Це обов’язок кожного українського художника», — сказав мені митець.
Зі слів мистецтвознавця і куратора проекту від обласного краєзнавчого музею Тетяни Журунової, на Поділлі в Шевченка було багато друзів. Тоді дорога пролягала так, що під час експедиції він мав проїжджати через Брацлав, а звідси недалеко до Тульчина, де в той час розписував церкву Іван Сошенко. Втім, не відомо, чи зустрілися вони, бо документальних підтверджень маршруту немає. «Як пролягав його шлях та з ким зустрічався, ми можемо лише здогадуватися. Але творча думка митця може проникнути глибоко в історію та образним рядом відтворити і час, і події, і те, що могло тоді відбутися. Я дуже радий, що спільний проект вдався», — зазначив заслужений діяч мистецтв, голова обласної організації Національної спілки художників Леонтій Гринюк.
