Чергова пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів відбулася за участі фахівців Міністерства екології та природних ресурсів
Чи остаточно зупинено проект видобування титанових руд на Житомирщині? Де отримати інформацію про екологічну експертизу днопоглиблювальних робіт і коли екоміністр приїде для розмови з громадськістю Одеси? Як отримати ліцензію на видобуток глини? Ці та десятки інших запитань цікавили громадян, які подзвонили на пряму телефонну лінію Кабінету Міністрів за участю керівництва Міністерства екології та природних ресурсів — цього разу відомство представляв директор департаменту охорони природних ресурсів Михайло Томахін.
Аж три питання стосувалися порятунку криниць. Переважно капостять сусіди: виводять тихцем за паркан каналізацію, не бетонують власних вигрібних ям, будують хати з цегли старого хімскладу (а дощ усе це змиває в колодязі). Дорога усім цим скаржникам — до СЕС (телефон «гарячої лінії» — 044-253-94-84), міліції та суду, бо тільки третя влада здатна поставити усі крапки над «і» в таких конфліктах. Інша справа — коли вміст вигрібних ям тих дач та жилих будинків, що розташовані (зазвичай — незаконно) у водоохоронних зонах, потрапляє в річки та озера, загрожуючи водозаборам цілих міст. Тут рецепт — не допускати дерибан водоохоронних зон. Нині така робота ускладнюється (але — не скасовується!!!) тим, що не скрізь ці зони винесено в натуру (не позначено на цифрових картах та, за можливості, — на місцевості). Але Мінекології, за словами Михайла Томахіна, розробило законопроект, яким передбачено спрощення і здешевлення процедури винесення в натуру таких зон. Закон дасть змогу заощадити приблизно 5 мільярдів гривень!
Чистих джерел дедалі меншає... Фото УНIAН
Дзвінок від Василя Бровченка стосувався видобування піску з русла Роставиці. Боротьба з такими явищами, як пояснив представник Мінекології, — парафія Держекоінспекції (044-521-20-36), яка має зупинити порушення, і Державної служби геології та надр (044-536-13-18), яка слідкує за тим, аби держава отримала сповна за використання її геологічних ресурсів.
Важко було відповідати панові Михайлу на запитання матері молодого дипломованого гідроеколога, який не може знайти роботу за спеціальністю. «Для чого ми народжуємо і вивчаємо дітей, якщо їхні молоді сили не потрібні державі?» — запитувала схвильована жінка.
Анатолій Юзвик із Волині закликав не допускати спалювання стерні, через яке в небо йде і корм для худоби, і цінне органічне добриво. Та й загрозу лісам такі пали створюють чималу. Нині, відповів посадовець, такі дії заборонено законом. А якщо з’явиться законодавча ініціатива дозволити пали, то Мінекології при підготовці свого висновку враховуватиме думку громадян.
