Завдяки міні-проектам ЄС в Українці з’явилася стратегія розвитку, а в Бобринці чудовий парк відпочинку
Буваючи у справах за кордоном, ми передусім дивуємося не архітектурним шедеврам столиць, універсальним транспортним розв’язкам, стерильній чистоті велелюдних майданів. Вражає, що за сотні кілометрів від мегаполісів у невеликих європейських містах та містечках так само турботливо дбають про старенький костьол, гладенька поверхня тротуарів безпечна для малих і літніх людей, ніхто не топче зелену траву в маленькому, ніби ляльковому скверику, а побутове сміття прибирають так старанно, що годі й шукати долі обгортку з цукерки.
Тобто чистота і порядок, зручність у побуті й лад в міському господарстві є універсальними ознаками цивілізованого буття. І опікуються цими проблемами в середніх та малих містах не президенти, прем’єри чи губернатори, а місцева громада та обрана нею влада. Злагоджені системи муніципального менеджменту працюють там, як відомі своєю надійністю швейцарські годинники, оскільки призупинитися чи схибити з курсу їм не дають самі громадяни, призвичаєні не до написання скарг на місцевих чиновників та пікетів перед міськрадою, а налаштовані передусім на парт?нерську співпрацю з ними.
Це ми можемо
Відома істина: під лежачий камінь вода не тече. Ще кілька років тому на зборах Асоціації малих міст України доводилося чути лише невеселі спічі, мовляв, занепадаємо і біднішаємо, раніше хоч завод (електростанція, фабрика, шахта, агропідприємство) були, а тепер самі руїни, довкола яких квітне безробіття. Як жити, за що утримувати соціальну сферу, комунальне господарство чи дитячий садок? Очільники міськрад розводили руками, а громадяни намагалися за будь-яку ціну виїхати зі своєї малої батьківщини світ за очі.
Якихось кардинальних змін узвичаєно чекали від району, області, столиці. Сподівалися на закон, державну програму (як-от щодо депресивних територій), дотації й субвенції з центру. Самі ж — ні за холодну воду.
Проект «Сталий міський розвиток», який упродовж трьох років реалізовувала муніципальна спільнота Українки, що на Київщині, за фінансової підтримки Європейського Союзу, наочно продемонстрував нові тенденції в розвитку малих міст. Громади та обрана ними влада — вже не пасивні учасники процесів занепаду, натомість активно беруться до стратегічного планування свого майбутнього, наполегливо впроваджують у практику принципи належного врядування, змінюють непривабливе обличчя своїх міст.
Нещодавно на міжнародній конференції «Впровадження європейських стандартів муніципального менеджменту в малих містах України», яка відбулася в Українці, проектанти підсумовували зроблене за три роки. Найкрасномовніший висновок з почутого на цьому заході: змінилися не лише ті, хто взяв безпосередню участь у згаданому вище проекті, реальних змін зазнали громади, які вони представляють.
Повірили в себе і не помилилися
Життя може стати іншим: зручнішим, комфортнішим. Про це розповіли безпосередні учасники регрантингової програми, яка була компонентом проекту «Сталий міський розвиток». Важливо, що йшлося передусім про залучення молоді до стратегічного планування і розвитку своїх громад.
Так, у Корсуні-Шевченківському на Черкащині громадська організація «Повір у себе», виборовши грант ЄС, обладнала інформаційно-комунікативний центр, у якому жителі з обмеженими фізичними можливостями відтепер можуть зустрічатися, спілкуватися, користуватися Інтернетом, необхідним обладнанням.
Активісти цієї організації спромоглися отримати від міської влади в оренду на 49 років приміщення для започаткування реабілітаційного центру. Проаналізувавши інфраструктуру міста щодо її доступності для інвалідів, вони визначили, де передусім варто обладнати пандуси.
Юнаки і дівчата з Бобринця Кіровоградської області, реалізуючи один з міні-проектів, знайшли спільну мову з тамтешньою міськрадою, де не лише вислухали їхні ідеї, а й запропонували оформити співпрацю у формі угоди. Першою конкретною справою стала спільна робота з облаштування міського парку на колись занедбаній території. У невеликому містечку ніхто тепер не ламає дерева і кущі, не топче квіти.
Успішно реалізували міні-проекти цієї програми і в Олевську на Житомирщині та Городку Хмельницької області. Відкритішою і доступнішою для громадян стала місцева влада Українки (Київська область): тут створили два інформаційні сайти про життя міста та діяльність органу місцевого самоврядування.
Партнерами українських міст в регрантинговій програмі були і громади дружньої Грузії. Результатами успішних міні-проектів у цій країні стало створення дискусійного клубу «Дарбазі», де городяни можуть спілкуватися між собою, та започаткування веб-сайту й інформаційного центру в місті Озургет.
Ініціатива плюс натхнення
Відома істина: влада згадує про електорат лише напередодні чергових виборів, часто забуваючи про відкритий і прозорий діалог із громадою між виборчими кампаніями. Як зазначали учасники конференції, ініціатива щодо партнерства має виходити з обох сторін: як від громадян, так і від муніципалітетів. У цьому криється секрет більшості європейських стандартів муніципального менеджменту.
Коли народжується нова ідея, то за один стіл сідають депутати, представники місцевих громадських організацій та органів самоорганізації населення, фахівці міських рад. Кожна сторона визначає свою роль у реалізації того чи того проекту — про це йшлося на тренінгах, які для учасників проекту «Сталий міський розвиток» проводила партнерська організація «Творчий центр ТЦК».
Учасники цих зібрань навчилися адаптувати методи стратегічного планування до розвитку малих міст, отримали навики комунікаційної політики як запоруки досягнення визначеної мети, оволоділи європейськими принципами якості управління. Повернувшись додому, вони передадуть свої знання вже ширшому загалу.
Малі вітчизняні міста потроху відходять від летаргійного сну штучної другорядності. Більшість із них мають глибинне історичне коріння, можливості для розвитку туризму, адже багато хто під час відпусток може знайти там чудові умови для відпочинку від техногенного перевантаження, чим зазвичай страждають мегаполіси.
Задля цього місцеві громади та обрана ними влада своєю активною позицією повинні, образно кажучи, підняти той камінь, через який вода не тече: протиставити кризі нові ідеї та стратегії, зробити розвиток сталим і прогнозованим, а життя городян та гостей таких міст і містечок — зручним і комфортним.
Населення старовинного поліського міста Олевськ стало громадою, коли об’єднало свої зусилля заради майбутнього. Фото з сайту vitol.com
ПРЯМА МОВА
Павло КОЗИРЄВ, Український міський голова:
— Нам поталанило першими з-поміж малих українських міст реалізовувати такий солідний проект Європейського Союзу. Спілкування з його учасниками і партнерами (а окрім нашої країни, це були громади латвійських, польських, грузинських та білоруських міст) — прекрасний досвід оволодіння європейськими стандартами муніципального менеджменту, обмін досвідом та навичками. Українка завжди щиро рада гостям і партнерам: нам є що показати і чим поділитися з іншими.
Водночас ми спробували довести українським та закордонним колегам, що громади малих міст не страждають на меншовартість. Тут люди також живуть повноцінним життям, відбуваються чудові свята: день міста, різноманітні спортивні змагання, конкурси, олімпіади. Пишаємося і своїм патріотизмом, адже кожен наш школяр вам скаже: Українка — найкраще місто на Дніпрі.
Уже кілька років поспіль усе, що є нового у практиці місцевого самоврядування на нашому континенті, уважно вивчають і запозичують наші управлінці. Міська брама Українки і справді завжди відкрита для новацій.
Валентина ПОЛТАВЕЦЬ, директор проекту «Сталий міський розвиток»:
— Результат нашої спільної справи, можливо, навіть більший за очікування: у нас з’явилися нові надійні друзі як в Україні, так і в Литві, Грузії, Білорусі, а співпраця між малими містами стала тіснішою. Учасників проекту об’єднало нестримне бажання за будь-яку ціну змінити життя своїх громад, і для цього вони не шкодували часу та зусиль.
Так, усі шість міст розробили, презентували перед громадянами і затвердили на сесіях місцевих рад стратегічні плани свого розвитку. Кожне з них упровадило в систему управління бодай кілька європейських принципів належного врядування.
Реалізовано тренінгову програму, а отже, муніципальний актив оволодів інструментами змін і вже не зможе не скористатися ними у своїй повсякденній роботі.
Успішною виявилася і регрантингова програма, у ході якої 16 громадських організацій раціонально скористалися коштами ЄС, заклавши передумови для сталого розвитку своїх міст: навчилися проводити громадські моніторинги, працювати над стратегіями, втілювати в життя свої проекти.
Тобто всі ми збагатилися корисним досвідом, здобули підгрунтя для нових ідей та навчилися методів їх упровадження. Багато це чи мало — покаже час. Та впевнена, що вже ніхто з учасників проекту не зможе жити по-старому, бо у підготовленому грунті обов’язково проросте зерно.
ВІТАННЯ
З нагоди Дня місцевого самоврядування
Шановні друзі!
Від імені уряду сердечно вітаю Вас з Днем місцевого самоврядування!
Цей день пов’язаний із здобуттям Україною незалежності та розбудовою власної державності і демократії. Він об’єднав людей активної життєвої позиції, лідерів українських громад, організаторів втілення в життя їх волі.
Перед територіальними громадами нині постає чимало викликів, таких як пошук місцевих резервів і залучення інвестицій, забезпечення соціальної та економічної стабільності, вміле спрямування місцевої ініціативи на збалансований розвиток.
Уряд налаштований на тісну співпрацю з органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями. Нас чекає кропітка партнерська робота на шляху подальшого вдосконалення самоврядних громад.
Нехай цей день додасть усім нам наполегливості та сил для нових звершень у піднесенні місцевої демократії, укріпленні Української держави в Європейській спільноті та в усьому світі!
Бажаю Вам міцного здоров’я, щастя та успіхів!
З повагою
