Сбаньйората під «Обережно: обвали!»
Охороняти, зберегти, популяризувати — три кити розвитку справи замків. У Бережанах, що на Тернопіллі, понад 10 років тому згідно з постановою уряду розпочав свою діяльність Державний історико-архітектурний заповідник. У його віданні зокрема й перлина архітектури та містобудування — комплекс замку Синявських (1534—1554 рр.). Нині його оперізують стрічки та написи-нагадування «Обережно: обвали!»
Широкі замкові мури розвалюються, а костел-усипальниця вже кілька років чекає, коли ж нарешті позбудеться риштовань. Фото автора
Дайте на наву, дайте на мур…
Бережанський замок всесвітньо відомий польський поет Юліуш Словацький називав розкішним і бачив його «у красі предивній». Минало ХІХ сторіччя. Та менш ніж за століття опісля твердиня над річкою Золота Липа відчула руйнування внаслідок Першої світової війни. Консервацію фортечних споруд уперше розпочали 1933 року.
Але подальші політичні та воєнні катаклізми на тривалий час змусили забути про замок. За радянської влади за реставраційну справу тут двічі бралися в 1980-х.
13 років тому бережанська твердиня потрапила до переліку архітектурних об’єктів нашої країни, що підлягають відновленню. Але за цей час зуміли хіба виготовити проектну документацію й розпочали першочергові протиаварійні та ремонтно-реставраційні роботи. За 2006—2008 роки освоїли 3,5 млн грн. Тоді в риштовання одягнувся Троїцький замковий костел-усипальниця 1554 р. Оновили вінцеві карнизи та бані двох бокових каплиць. Центральна нава через нестачу коштів залишилася ненакритою. Нині вона, за словами директора заповідника Василя Зорика, «гостро аварійна» й потребує невідкладної реставрації. Потрібно три мільйони гривень.
Уже кілька років очі бережанців і туристів мозолять не лише риштовання замкового костелу-усипальниці. Тепер люди з острахом проходять стежками повз колишню твердж. Адже опади невблаганно розмивають кладку відновлених стін оборонної західної вежі, бо немає даху над нею. Торік у квітні завалилася частина широкого муру, який зводили ще в середині XVI сторіччя: 70 кубометрів каменю зсунулося додолу, залишки зруйнованої стіни заввишки до 10 м звисають.
Нині небезпечний об’єкт обгородили попереджувальною стрічкою, поряд із якою вивісили таблички «Обережно: обвали!» Майже чотири роки з державної скарбниці не надходили кошти на відновлювальні роботи у Бережанському замку. Звісно, говорити у фінансово важкий час про цілковите відновлення замку не доводиться. Доречно було б, напевно, деякі його частини законсервувати, але обов’язково закінчити справу з відновлення, сказати б, акцентних місць, на які вже витратили кілька мільйонів гривень і які викликають велику зацікавленість у туристів.
Справжнє лицарство у взаєминах. На такі стосунки замок уже кілька років сподівається і з держбюджетом. Фото автора
Фестиваль як чинник популяризації
Майже 100 тис. грн на рік від оренди приміщень, екскурсій заробляють самі працівники заповідника у Бережанах. Сума незначна. Тож пріоритетом своєї діяльності визначили також популяризацію пам’я?ток архітектури, зокрема й замкового комплексу. Прикметно, що в цій царині діяльності їм активно допомагають і деякі місцеві громадські організації, передовсім «Рідне місто» та кластер сільського туризму «Мальовнича Бережанщина». Для дітей вони організовують акцію «Канікули розпочни з Бережанського замку». Дедалі більшої популярності набирає Фестиваль Бережанського замку. Цього літа таке святкове мистецьке, історичне та культурне дійство зорганізували вчетверте. Під обвалами танцювали зокрема середньовічні танці, насамперед сбаньйорату — з прапорами та стрічками. Уперше провели своєрідний конкурс красунь, які носили воду на коромислах, танцювали, вишивали ініціали лицарів і писали їм романтичні записки. Яку ж нагороду здобула володарка першого місця? Вона стала… русалкою, та ще й у камені. Точніше, її обличчя відтепер можна буде побачити на кам’яній скульптурі русалки поблизу Бережанського замку. Місцевий скульптор Ігор Крук вирішив окультурити брилу кварцового пісковику, який привезли з Івано-Франківщини ще понад сорок років тому та розмістили біля фортечних стін. Свою роботу Ігор Ярославович присвятив 200-річчю від дня народження українського письменника Маркіяна Шашкевича, який свого часу навчався в Бережанській гімназії.
