Адаптація наших законів у сфері аудиту до європейських не має нашкодити ринку
У Верховній Раді зареєстровано проект закону України №10285 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності». Його ініціатор Міністерство фінансів пояснює появу документа необхідністю реформування системи аудиту в Україні. Обов’язкові вимоги Директиви Європейського парламенту та Ради Європи №43 від 17 травня 2006 «Про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності» (далі — Директива) імплементуються для країн, які не є членами ЄС, для поглиблення процесу євроінтеграції у цій сфері.
Три в одному?
«Те, що в Україні нарешті почали звертати увагу на аудиторську діяльність, позитивно. Адже посилення контролю вимагають ті аудиторські фірми, що «торгують» своїми висновками або ставляться до своїх обов’язків формально. Але проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності» є сирим і потребує серйозного доопрацювання, тому ухвалювати його у такому вигляді не можна», — каже президент аудиторської фірми «РСМ АПіК» Тетяна Бернатович.
«Законопроект розширює повноваження Мінфіну щодо аудиту і нівелює його незалежність. Згідно з ним, аудит стає підмогою для державного стеження за підприємствами і появи нового наглядача для аудиторів», — заявив «УК» заслужений економіст України Олександр Кірш.
Сутність новацій цього документа полягає у намаганні сформувати з Аудиторської палати України (АПУ)… три палати, з яких одна відповідатиме за контроль якості діяльності аудиторських компаній, друга — за сертифікацію, а сама палата як методологічний орган не контролюватиме перший і другий вид діяльності і складатиметься з 20 людей на громадських засадах, у яких навіть немає керівника (обов’язки голови АПУ виконуватиме почергово кожен із членів палати). «Це як королева без корони, яка не має ні джерел фінансування, ні регуляторних повноважень», — із сумом пожартував один з експертів. Впливати на аудит і розпоряджатися грошовими потоками планує Мінфін.
Проект закону вмістився на 8 сторінках. І на стількох же сторінках із 16 пунктами зауважень — висновок щодо нього експертного управління Верховної Ради. Зокрема у ньому йдеться, що у законопроекті №10285 не вдалося послідовно реалізувати його основну мету щодо створення в Україні ефективної прозорої системи суспільного нагляду та контролю за аудиторською діяльністю на основі принципів, що сформульовані у Директиві. Подані до проекту документи не містять достатнього обгрунтування щодо запропонованої концепції суспільного нагляду.
Проект не містить пропозицій щодо врегулювання взаємодії Міністерства фінансів України як органу держвлади, відповідального за проведення держполітики у сфері бухгалтерського обліку, фінансової звітності та Аудиторської палати України (вона, згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність», здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього закону). Недостатньо обгрунтована й пропозиція статті 10, згідно з якою Комісія з сертифікації аудиторів затверджує програму проведення письмового кваліфікаційного іспиту для фізосіб, які мають підтвердити необхідні знання з питань аудиту, фінансів, бухобліку, оподаткування, економіки та господарського права, на відміну від пропозиції, яка передбачає, що порядок сертифікації аудиторів визначає Аудиторська палата України (було б логічним усі ці функції покласти на АПУ). Виникають і певні сумніви щодо ефективності керованості Аудиторською палатою за браком у цьому органі керівника.
У процедурі проходження законопроекту №10285, зареєстрованого 29 березня цього року, є порушення. Виходить, що Комітет з питань економічної політики на засіданні 10 квітня розглянув поданий Кабінетом Міністрів проект закону України… і рекомендував парламенту ухвалити його за основу, хоч головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку (від 20 квітня!) вважало, що законопроект потребує доопрацювання. Не дивно, що 15 травня проект змін до закону щодо провадження аудиторської діяльності не включили до порядку денного за недостатністю голосів (із 323 депутатів за нього не проголосували 105).
Чиновники проти професіоналів
За словами заслуженого економіста України Тетяни Зацерковної, представники Аудиторської палати в регіонах та аудиторська спільнота всіх регіонів піддали проект цього закону різкій критиці. Наприклад, у передбаченому законопроектом створенні комісії з питань якості, до складу якої включаються також держслужбовці — штатні працівники держорганів, автори проекту закону не врахували вимоги Директиви ЄС (особи, які проводять перевірки з метою забезпечення якості, повинні мати відповідну освіту і відповідний досвід у сфері обов’язкового аудиту та фінансової звітності).
«Моделі організації і регулювання аудиторської діяльності свідчать про те, що жорсткий вплив держави притаманний тільки країнам, де вона є основним замовником аудиторських послуг. На жаль, в Україні держава не є основним їх замовником», — зауважує керуючий партнер аудиторської компанії HLB Ukraine Валерій Бондар. На його думку, ймовірним ризиком від зростання ролі держрегулювання аудиторської діяльності може стати корупція в держорганах.
У рамках адаптації до законодавства ЄС Аудиторська палата України кілька місяців тому ініціювала розробку проекту Указу Президента «Про створення Ради з суспільного нагляду над аудиторською діяльністю» та планувала, що в неї увійдуть представники всіх регуляторів, які працюють на ринку, та професійних громадських організацій, члени яких є споживачами цих послуг, що дасть змогу скоординувати дії різних держорганів та аудиторів, попри різноманітність їхніх інтересів.
Цікаво, що, якщо згідно з європейською практикою, утримання регулятора за рахунок аудиторської діяльності здійснюється за принципом встановлення відсотка від обороту (це може бути 0,5% або 0,25%), то плата за ведення реєстру в Аудиторську палату України такого собі підприємця Іваненка і представника великої четвірки аудиторських компаній, найбільших у світі, …однакова (6 тис. грн раз на 5 років). Було б справедливіше дотримуватися і в Україні такого принципу. Але якщо маленькі й середні фірми готові на цей крок, то велика четвірка, яка тримає 50% ринку аудиту в Україні, не поспішає це робити.
Безперечно, настав час адаптувати вітчизняне законодавство з аудиту до європейського. Але всі опитані «УК» експерти сходяться в одному: законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності необхідно включити до переліку законопроектів, яких Верховна Рада на нинішній сесії не розглядатиме.
КОМПЕТЕНТНО
Ала Савченко, президент BDO LLC:
