КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19235/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
УХВАЛА
Іменем України
10 квітня 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві про скасування заяви про прийняття спадщини, що підписана 18.08.2005р. нотаріусом Київської державної нотаріальної контори і ОСОБА_3, реєстраційний № 4003, спадкова справа № 1425/05 у 12 Київській державній нотаріальній конторі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що нотаріусом неправомірно підписано заяву про згоду прийняти на зберігання майно, що залишилось у спадковій квартирі як договір про призначення спадкоємниці охоронцем майна.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі на підставі пункту першого частини 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та винести нову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між позивачем та третьою особою ОСОБА_3 фактично існує спір про право на спадкове майно після смерті спадкодавця.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження по справі прийшов до висновку, оскаржувана позивачем заява про прийняття спадщини не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, крім того існує спір про право на спадщину.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне:
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.
Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України визначено, що до компетенції адміністративних судів України належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За перевіркою матеріалів справи, предметом спору в даній справі є визнання дій державного нотаріуса неправомірними при призначенні охоронця спадкового майна.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний спір не є публічно-правовим, а тому компетенція адміністративних судів, установлена статтею 17 КАС України, на нього не поширюється.
Оскільки, фактично існує спір про право на спадщину, а оскаржувана позивачем заява про прийняття спадщини не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, оскільки заяву позивача не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 197, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
