Справа № 2-220/11
Номер провадження 2/570/2/2014
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2014 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Штогуна О.С.
при секретарі Соломицька Л.М.
за участю позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника позивачів - адвоката ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4
представника відповідача - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та поділ його в натурі, -
в с т а н о в и в :
Позивачі звернулись у Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_4 в якій з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2013 р. (т.2 ас.79) та 17.10.2013 р. (т.2 а.с.99) просять визнати за ними право спільної сумісної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та виділити її в натурі.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх дід ОСОБА_6. Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить серед іншого майна житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його сини ОСОБА_4 (відповідач) та ОСОБА_7 (батько позивачів), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Будучи спадкоємцями 1/2 частини вказаного будинку, в порядку представлення після смерті батька, які прийняли спадщину отримати свідоцтво про право на спадщину не мають змоги, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на будинок.
Поряд з цим при визнанні права власності вони будучи співвласниками мають право на виділ частки в натурі.
Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обґрунтування викладенні в позовній заяві просили позов задоволити в повному обсязі.
Представник позивачів - адвокат ОСОБА_3 позицію довірителів підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити повністю.
Відповідач, ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити вказавши, що розподілу підлягає все спадкове майно, а не лише будинок.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_5 позицію довірителя підтримав, додатково вказавши, що немає змоги провести виділ частини будинку в натурі оскільки висновок судової будівельно-технічної експертизи проведений з порушенням чинного законодавства.
Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, відповідача, представника відповідача, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню частково.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.05.2009 року (т.1 а.с.6). На момент смерті йому належав на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 10.04.1989 р. (т.1 а.с.7) та довідкою №604 від 31.05.2013 р. про перейменування вулиць (т.2 а.с. 177).
Згідно ст.ст. 1218, 1223 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є синами ОСОБА_6, а відповідно спадкоємцями першої черги за законом, що підтверджено копією запису акта про народження №4 від 03.02.1952 р. (т.1 а.с.8) та копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 07.041960 р. (т.2 а.с.132), а відповідно мають право на спадкування майна після смерті свого батька в рівних долях по 1/2 частині кожен.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.04.2006 р. (т.1 а.с.9) ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Позивачі є синами ОСОБА_7 і внуками ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 від 05.02.1983 р. (т.1 а.с.10) та серії НОМЕР_5 від 29.08.1977 р. (т.1 а.с.11), а відповідно мають право на спадкування частки батька в порядку представлення в рівних долях по 1/4 частині від спадкового майна діда.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину прийняли про що свідчать заяви про прийняття ними спадщини від 08.05.2009 р. (т.2 а.с. 121, 122).
Відповідно до вимог ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин суд вважає, що право позивачів на спадщину порушено, за захистом якого спрямоване їх звернення до суду, а тому за кожним і них підлягає визнанню право власності в порядку спадкування за законом в порядку представлення на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
Поряд з цим, вирішуючи позовну вимогу щодо виділу в натурі частки позивачів із вищевказаного житлового будинку, суд не може взяти до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи №418 від 12.04.2010 року (т.1 а.с.103-107), оскільки він суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності.
Так, згідно технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 від 30.07.2008 року (т.1 а.с.108-110) до його складу входять господарські будівлі та споруди: веранда (а), веранда (а1), ганок (а2), ганок (а3), погріб (Пг/А1), сарай (Б), сарай-гараж-літня кухня (В), колодязь (Г), вбиральня (Д), огорожа (№1), огорожа (№2).
Як вбачається і вищевказаного висновку судової будівельно-технічної експертизи до варіантів розподілу будинку та господарських будівель і споруд включено майно: піднавіс (Е), піднавіс (Ж) майстерня (К), сарай (З), сарай (М), сарай (Й), дровітня (Л), яке не вказане в технічному паспорті, а відповідно не входить до складу будинку АДРЕСА_1 і не підлягає поділу.
Окрім цього, незважаючи на відсутність правовстановлюючого документу на право володіння (користування) земельною ділянкою, технічної документації до нього, не встановивши межі, площу земельної ділянки її вартість, експертом пропонується поділити земельну ділянку поміж власниками порівно по 1/2 частині кожному без чіткого опису способу визначення вказаних частин.
Зважаючи на виявлені недоліки при проведенні судової будівельно-технічної експертизи, судом 19.02.2013 року призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу проведення якої доручено експертам ППФ "Експерт-Рівне" (т.1 а.с.58).
Однак в зв'язку із ухиленням сторін від участі в експертизі, а саме ненадання правовстановлюючої та технічної документації на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка виділялась для його будівництва, провести експертизу виявилось неможливим, а ухвала суду була повернута без виконання.
Враховуючи, що висновок судової будівельно-технічної експертизи №418 від 12.04.2010 р. суперечить іншим матеріалам справи і викликає сумніви в його правильності та приймаючи до уваги, що сторони ухилились від проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи, а для вирішення позовної вимоги щодо виділу частки в натурі необхідні спеціальні знання у галузі науки, суд в силу вимог ст.146 ЦПК України вважає позовну вимогу щодо виділу частки в натурі недоведеною, а відповідно такою що не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені та документально підтвердженні судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 392, 1218, 1223, 1261, 1266, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 294, 296 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та поділ його в натурі - задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати: 51 гривню 00 копійок судового збору та 120 гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Рівненським районним судом Рівненської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Штогун О.С.
