КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2014 р. Справа№ 5011-9/4327-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Куксова В.В.
Гончарова С.А.
Представники сторін не з'явилися.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2014р.
за скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві
у справі №5011-9/4327-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»
до 1. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», 2. Публічного акціонерного товариства «Сталь»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 40 223,61 грн.
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2012р. Приватне акціонерного товариства "Просто-страхування" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі-відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства "Сталь" (далі-відповідач 2) про стягнення 25 500,00 грн. з відповідача 1 страхового відшкодування в порядку регресу та стягнення 14 723,61 грн. з відповідача 2 матеріальних збитків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2012 року у справі №5011-9/4327-2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" 24 990,00 грн. збитків, 999,95 грн. судового збору. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сталь" на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" 14 723,61 грн. збитків та 589,15 грн. судового збору.
20.06.2012 року на примусове виконання зазначеного вище рішення видано відповідні накази №5011-9/4327-2012.
11.03.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" подано скаргу вих. № 1737/26ув від 06.03.2014 року на дії ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві, у відповідності до якої скаржник просить суд, зокрема:
- визнати неправомірними та скасувати постанови ВП № 33235658 про: стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014 року; стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2 599, 00 грн. від 14.02.2014 року;
- зобов'язати ВДВС Подільського районного управління юстиції в м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 33235658 по наказу № 5011-9/4327-2012 від 20.06.2012 р. про стягнення з АТ "СК "АХА Страхування" на користь ПАТ "Просто - страхування" суми боргу у розмірі 24 990, 00 грн. та 999, 95 грн.;
- зобов'язати ВДВС Подільського районного управління юстиції в місті Києві скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, та провести інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
18.06.2014р. через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва скаржником подане клопотання, в якому, зокрема просить визнати незаконним п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2014 року ВП № 33235658 та скасувати його, а саме щодо виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.02.2014 року а постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014 року.
Скарга мотивована тим, що скаржником на адресу ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві було направлено лист (вих. № 4922/26цв від 20.07.2012) з проханням відкласти провадження виконавчих дій та поновити строки для добровільного виконання рішення на строки передбачені законодавством (до 31.07.2012), відтак, за переконанням скаржника винесення державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві постанов про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014, про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2 599, 00 грн. від 14.02.2014. неправомірні, оскільки боржником було добровільно сплачено борг 26.07.2012. Крім того, скаржник не погоджується з розміром витрат на проведення виконавчих дій з мотивів викладених у скарзі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2014р. у справі №5011-9/4327-2012 скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" вих. №1737/26ув від 06.03.2014 року на дії ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві відхилено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 19.06.2014р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії ВДВС Подільського районного управління юстиції в м.Києві, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та на порушення останнім норм матеріального та процесуального права.
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, сторони наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судові засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Крім того, судова колегія також враховує те, що відкладення розгляду справи призведе до виходу за межі строку, встановленого ч.2 ст.102 ГПК України, а відповідного клопотання про продовження строку розгляду справи не було.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.06.2012р. на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2012 у справі № 5011-9/4327-2012 видано відповідні накази № 5011-9/4327-2012, зокрема, про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" 24 990,00 грн. збитків, та 999,95 грн. судового збору.
06.07.2012р. старшим державним виконавцем ВДВС Подільського районного управління юстиції Барановським Б. В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33235658 з виконання вказаного наказу Господарського суду міста Києва, пунктом 2 резолютивної частини якої постановлено боржнику самостійно виконати рішення до 12.07.2012р.
Зазначена постанова була направлена скаржнику, що вбачається із матеріалів скарги. Проте, із наданих скаржником копій супровідного листа до постанови від 06.07.2012р. та конверту неможливо встановити дату надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження скаржнику і дату її отримання поштовим відділенням скаржника (через погану якість ксерокопії).
Згідно штампу скаржника наявного на супровідному листі від 06.07.2012р. № 1437/2 до постанови від 06.07.2012р. ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві скаржник отримав таку постанову 17.07.2012р.
20.07.2012р. скаржник звернувся до Державної виконавчої служби відділу державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м. Києві з заявою вих. № 4922/26ЦВ про відкладення провадження виконавчих дій, якою просив в порядку ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" відкласти провадження виконавчих дій для добровільного виконання рішення суду та винести відповідну постанову. Заява вих. №4922/26ЦВ від 20.07.2012р. була направлена ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві кур'єрською службою, та отримана ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві 23.07.2012р.
Наказ №5011-9/4327-2012 від 20.06.2012р. був виконаний боржником 1 (скаржником) 26.07.2012р., що підтверджується платіжними дорученнями № 35212 та № 35210. Копії зазначених платіжних доручень були надані скаржником ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві 01.08.2012р. супровідним листом вих. № 5172/26ув від 30.07.2012р.
14.02.2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Городньою Г. Ю. по виконавчому провадженню ВП № 33235658 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2 599, 00 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 98, 11 грн.
28.02.2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Городньою Г. Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 33235658 на підставі п. 8) ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 2 резолютивної частини якої постановлено постанову про стягнення виконавчого збору від 14.02.2014 та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014р. винести в окреме провадження.
Згідно із ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
У відповідності до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з: авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
Статтею 31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. За приписами ст. 25 вказано закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").
Матеріали скарги доказів винесення ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві за заявою скаржника постанови про відкладення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП № 33235658 не містять. При цьому, як вбачається із аналізу ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" відкладення виконавчих дій є правом державного виконавця, а не його обов'язком.
Факт невчасного надіслання скаржнику ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2012 матеріалами скарги не доведений. Як вказувалося вище, через погану якість копії конверту, неможливо встановити дату надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження скаржнику і дату її отримання поштовим відділенням скаржника.
При цьому, скаржником ні в суд першої, ні в суд апеляційної інстанції не подав оригінал супровідного листа №1437/2 від 06.07.2012р. та оригінал конверту для дослідження даних обставин.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що штамп скаржника вх. № 6142/26 від 17.07.2012, який міститься на супровідному листі про направлення постанови про відкриття провадження, ніяким чином не встановлює обставини справи щодо своєчасності надіслання ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві скаржнику такої постанови.
На підставі викладеного, враховуючи, що відкладення виконавчих дій є правом державного виконавця, а не обов'язком, що матеріали справи не містять доказів винесення по виконавчому провадженню ВП № 33235658 постанови про відкладення виконавчих дій за заявою скаржника, що матеріалами справи (скарги) не доведено саме факту несвоєчасного надсилання відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції копії постанови про відкриття виконавчого провадження скаржнику, що за приписами ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується з боржника також у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача, судова колегія визнає доводи скаржника в частині незаконності та необґрунтованості винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 2 599,00 грн. неправомірними.
Скаржник зазначає, що постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014р. є недійсною та підлягає скасуванню, оскільки вона не містить об'єктивних даних щодо використаних матеріалів.
Судова колегія не погоджується з даним твердженням скаржника з огляду на те, що за змістом статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем, в будь-якому випадку були понесені витрати, зокрема, що надіслання відповідачу копій документів, які були ухвалені у виконавчому провадженні. Крім того, доводи щодо неможливості державним виконавцем витрачення такої кількості коштів на здійснення виконавчих дій ґрунтується на припущеннях, а тому не беруться до уваги.
Таким чином, вимога щодо визнання недійсною та скасування постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 98,11 грн. не підлягає задоволенню, у зв'язку з її необґрунтованістю та недоведеністю належними доказами.
Вимога скаржника щодо зобов'язання ВДВС Подільського районного управління юстиції у місті Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 33235658 також відхиляється судовою колегією, з огляду на той факт, що відповідна постанова винесена державним виконавцем 28.02.2014р., що підтверджується матеріалами справи.
Також скаржником було заявлено вимогу щодо зобов'язання ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, та провести інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Зазначена вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У відповідності до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Таким чином, вимога скаржника щодо зобов'язання ВДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, та провести інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження, виходить за межі компетенції господарського суду з урахуванням положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9.
Крім того, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" була заявлена вимога щодо визнання незаконними пункту 2 Постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2014р. ВП № 33235658 та скасування його, а саме щодо виведення в окреме провадження Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.02.2014 р. та Постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014 р.
Оскільки судом не встановлено незаконність дій державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат за проведення виконавчих дій, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога скаржника щодо визнання незаконним пункту 2 Постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2014 р. ВП № 33235658 та скасування його, а саме щодо виведення в окреме провадження Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.02.2014 р. та Постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.2014 р. підлягає відхиленню.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.
Доводи, наведені Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду.
Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2014р. у справі №5011-9/4327-2012 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2014 року у справі №5011-9/4327-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-9/4327-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя П.В. Авдеєв
Судді В.В. Куксов
С.А. Гончаров
