Справа № <2-8683/11/1609
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2012 року суддя Київського районного суду м. Полтави Васильєва Л.М. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війні,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в Київський районний суд м. Полтави з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій відповідача , нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за період з 01.07.2010 року та виплачувати в подальшому. .
Ухвалою суду від 19. 10. 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 року по 27.03.2011 року залишені без розгляду.
Суддя, розглянувши справу в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено, позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не може бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається відповідними управліннями Пенсійного фонду України.
Як встановлено, позивач знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві.
Разом з тим, суми підвищення дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Пунктом 8 Постанови було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня –48,1 гривні, з 1 липня –48,2, з 1 жовтня –49,8 гривні. Тому підвищення до пенсії категорії дітей війни управлінням Пенсійного фонду України у 2008 році з 22 травня 2008 року нараховувалось в розмірі, передбаченому зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України за 2011 рік» від 14.06.2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
На час розгляду справи КМ України встановив порядок нарахування зазначеної допомоги на 2011 рік, постанова № 745 від 6 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», постанова набрала чинності 23 липня 2011 року.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, пріоритетності законів над підзаконними актами, рішень Конституційного Суду України та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суддя дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 28 березня 2011 року по 22 липня 2011 року (межі позовних вимог) повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, враховуючи викладене, необхідно зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»з 28 березня 2011 року по 22 липня 2011 року (межі позовних вимог) з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.
Суддя вважає необхідним визнати бездіяльність відповідача протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з розміру, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» з 29 березня 2011 року по 22 липня 2011 року .
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», ст. 183- 2, 256 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 частково задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави в часничині не нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 28 березня 2011 року по 22 липня 2011 року .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 28 березня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 1 грн. 70 коп. судових витрат.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Київського районного
суду м. Полтави Л.М. Васильєва